Шестиденний робочий тиждень: бути чи не бути?

Наприкінці 2022 року до Верховної Ради України буде внесено законопроєкт про те, щоб суттєво переписати діючий КЗпП. У його тексті між рядками зазначено збільшення робочого тижня до 6 днів. 

У жовтні компетентні експерти вирішили провести своє опитування, щоб дізнатися про думку наших земляків. Виявилось, що 87% українців до збільшення робочого тижня ставляться категорично негативно. 

Про що йдеться у новому у проєкті закону «Про працю»?

Звісно, ​​за цей проєкт поки що ніхто не проголосував. Але зміни цілком можливі, оскільки пропозиція була внесена Міністерством економіки. 

До речі, ці зміни абсолютно жодним чином не пов'язані з військовим становищем. Їх планують запровадити на постійній основі для того, щоби зробити трудове законодавство більш сучасним. Речник Міністерства економіки каже, що таким чином забезпечиться реалізація прав та обов'язків як працівників, так і роботодавців. Також нібито для збалансування інтересів сторін, які беруть участь у трудових відносинах, створяться правильні та коректні правові умови.

Експерти з різних галузей новий проєкт закону коментують неоднозначно. Але всі вони сходяться в одному: конкретної вказівки на збільшення робочого тижня до 6 днів у ньому немає. Проте є опис нормальної тривалості робочого часу (стаття 55). Вона має становити 48 годин (зараз – 40), але з однією умовою. Все, що перевищує 40 годин у кожні семиденні періоди, вважатиметься понаднормовим. Але тут є примітка про те, що тривалість робочої зміни може визначати сам роботодавець, враховуючи специфіку діяльності співробітника. 

Проведемо простий аналіз. Якщо розділити 48 годин на 5 днів, виходить майже 10 робочих годин. У чинному Кодексі про Трудові Правовідносини зазначено, що ця цифра не повинна перевищувати 8. Решту потрібно буде перенести на додатковий робочий день. 

У чинному Кодексі про Трудові Правовідносини є спеціальна описка про те, що норма робочого часу, як і раніше, не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Тут же написано, що щотижневий безперервний відпочинок має становити не менше 42 години на 7 днів. У новому проєкті закону ця цифра зменшується до 36. 

Інакше кажучи, законопроєкт у деяких моментах сам собі суперечить. А ще, тепер прописувати тривалість робочого тижня та відпочинку необхідно одразу ж у трудовому чи колективному договорі. А потім, складаючи графіки роботи, потрібно додатково прораховувати години роботи та відпочинку для кожного співробітника індивідуально.

У будь-якому випадку, якщо людина працюватиме понад 40 годин на тиждень, вона має отримувати надбавку як за понаднормові. А в чинному законі зазначено, що така робота допускається лише у певному переліку спеціальностей та виняткових випадках. Є навіть певна категорія працівників, які не повинні бути залучені до понаднормової діяльності ніколи. 

Якщо вникнути у сенс законопроєкту, бачимо, що він орієнтує всю увагу саме на трудовому чи колективному договорі. Там мають обговорюватися можливості понаднормової роботи та оплата як самої праці, так і додаткових годинників. Там саме йде посилання до 106 статті Кодексу про Трудові Правовідносини. У ній зазначено, що підвищений розмір оплати праці за понаднормовий годинник повинен бути мінімум на 20% вище звичайного.

Тобто цей законопроєкт має як переваги, так і недоліки. Наприклад, у першому випадку, він:

• робить взаємини між працівниками та роботодавцями більш відкритими;

• підвищує можливості обох сторін під час укладання трудового договору;

• знижує рівень державного втручання;

• робить трудовий договір першим та основним документом, який має регулювати трудові відносини.

Але при тому, що тепер сам співробітник може регулювати відповідні для себе умови праці, роботодавець може в односторонньому порядку встановити не 40, а 48-годинний робочий тиждень. Чи стане вона шестиденною, також залежатиме від умов контракту.

Як юристи коментують новий законопроєкт про працю?

По-перше, у новому законопроєкті роботодавцю дається більше прав, що зовсім не на руку співробітнику. Саме він може обирати тривалість роботи, відпочинку, кількість вихідних, а також робочих годинників.

І якщо зараз у законі зазначено обов'язкову п'ятиденку (тільки для деяких сфер діяльності дозволено шестиденку), що буде далі — поки що невідомо. Адже законопроєкт ще до ладу недопрацьований і в якому вигляді його виноситимуть на голосування, зараз не зрозуміло.

По-друге, цей закон (якщо його ухвалять) внесе зміни у життя людей, які працюють у сфері критичної інфраструктури. Також він змінить діяльність працівників обслуговування. Інші як роботодавці, так і працівники житимуть без будь-яких змін. Є навіть думка, що співробітники деяких сфер діяльності зможуть перейти на короткий робочий тиждень або зменшити кількість годин, тому що тепер вони можуть розподіляти тривалість відпочинку самі. 

Про те, чи переглядатиметься мінімальна заробітна плата, поки ніхто не розмірковує. Тому поки що це залишається на розсуд роботодавця (за винятком оплати понаднормового годинника).

Як українці відреагували на новий законопроєкт?

Якщо подивитися на результати опитувань, у яких взяло участь понад 9.000 осіб, 87% респондентів сприйняли новий законопроєкт «Про працю» абсолютно негативно. Позитивно оцінюють таку перспективу 7%, а 6% не прокоментували можливе зменшення періоду відпочинку та збільшення робочого тижня абсолютно ніяк. 

Загалом, якщо до уваги братиметься думка працівників, законопроєкт так і залишиться у розробці. Інакше його можуть запровадити незабаром. Як ми знаємо, Міністерство економіки ніколи не робить все однозначно. Тому рекомендуємо, якщо законопроєкт стане законом, обов'язково вивчити свої права та обов'язки, а також завжди укладати трудовий договір. Адже саме він буде гарантом вашої зарплати, відпочинку, а також у ньому буде прописано всі суттєві нюанси.