Український бюджет втрачає 100 мільярдів гривень щороку через незареєстрованих працівників

Нещодавно Державна служба з праці та зайнятості опублікувала нові дані щодо ринку працевлаштування України. Виявляється, навіть за найменшими підрахунками, наш бюджет втрачає близько 100 мільярдів гривень щороку через незареєстрованих працівників. Як неофіційне оформлення трудових відносин між роботодавцем та працівником завдає шкоди країні в умовах воєнного часу? Про це далі.

Як держава підрахувала збитки?

Наприкінці квітня голова Державної служби праці та зайнятості України зазначив, що близько 3 мільйонів працівників в Україні працюють без офіційного оформлення. Ця цифра становить понад 20% працездатного населення країни та займає майже третину від числа працівників, за яких сплачуються внески до соціального страхування.

Така величезна кількість незадекларованих працівників призводить до значних сум втрачених податкових надходжень до бюджету країни. Якщо рахувати їх за мінімальною зарплатою, отримуємо приблизно 100 мільярдів гривень щороку. Це третина оборонного бюджету за минулий рік.

Різниця між цивільноправовим та трудовим договорами

Коли роботодавці оформлюють трудові договори, податкові гроші за їхніх працівників йдуть на підтримку соціально-вразливих верств населення, пенсійні виплати та військовий збір. Це означає, що кожен учасник трудового процесу робить свій внесок у підтримку армії та громадян, які потребують допомоги у важкий для країни час.

Якщо роботодавець пропонує працівникові підписати цивільноправовий договір, він може уникнути додаткових зобов'язань, наприклад, надання відпустки, оплачуваних лікарняних та інших пільг. Такі правовідносини оформляються не як стандартний робочий контракт, а як співробітництво між виконавцем та замовником. Вони не підпадають під дію трудового законодавства.

Цивільноправовий договір визначає кінцевий результат роботи, а не процес її виконання. Тому замовник не забезпечує умови праці, надання робочого місця та обладнання, оплату лікарняних. Виконавець сам організує роботу та відповідає за її своєчасне виконання. Розмір винагороди та терміни оплати визначаються сторонами, а не законодавством. Тому цивільноправовий договір зазвичай укладається для виконання окремих робіт, а не систематичних.

Однак це може бути використано несумлінними роботодавцями як лазівка. Звичайно, бувають випадки, коли укладання цивільноправового договору може бути обґрунтованим. Але люди повинні розуміти, чому саме такий контракт їм пропонується.

Трудовий договір, своєю чергою, є угодою між найманим працівником та роботодавцем та регулює відносини між ними. Він містить умови роботи, права та обов'язки кожної сторони. А ще, за таких правовідносин до бюджету країни йдуть податки та збори, які допомагають як нашій армії, так і незахищеним верствам населення.