Багато хто сумнівається, що коли завершиться їх кар’єра, вони зможуть продовжувати звичне життя. Складно прогнозувати, які пенсійні виплати нас очікують в майбутньому і чи вистачить їх. Хоча для тих, кому зараз 30+, пенсія - питання далекого майбутнього, про це варто подумати вже зараз.
Що допоможе підготуватися до фінансової стабільності? Який механізм мають пенсії в Україні? Чи варто покладати надії тільки на державу? Розглянемо, що говорять експерти з особистих фінансів.
Три рівні системи: теорія vs реальність
Законодавство встановило, що пенсійна система України повинна мати три рівні. Але теорія інколи не відповідає дійсності.
Перший рівень - солідарна система
Зараз наша країна функціонує саме за цією моделлю. Вона була заснована у 1956 році, тобто понад 70 років тому. Спочатку закон стосувався лише пенсії містян, а потім у 1964 розповсюдився на сільських робітників.
Цей рівень системи має просту логіку:
-
ЄСВ, тобто податок, який стягується з зарплати теперішніх робітників, потрапляє у пенсійний фонд. З цього виплачуються кошти пенсіонерам.
-
Коли наступне покоління вийде на пенсію, то його повинні забезпечувати майбутні працівники.
-
Накопичення коштів не відбувається на конкретному рахунку людини.
В чому недоліки цього методу? Україна проходить зараз період сильного демографічного навантаження. Між кількістю працівників, які платять податок, і пенсіонерів майже немає різниці. Тому ризиковано сподіватися, що через 20-30 років завдяки солідарній системі можна буде підтримувати високий рівень життя.
Другий рівень - обов’язковий накопичувальний
За цією моделлю відбувається автоматичне відрахування частини податків на персональний рахунок громадянина. Такий підхід хочуть запровадити вже давно. Але пенсійна реформа в Україні щодо переходу на другий рівень поки знаходиться лише на паперах.
Держава говорить, що обов’язково встановить накопичувальну систему. При цьому державна солідарна пенсія стане тільки соціальним мінімумом, який забезпечує основні потреби. Цього недостатньо для комфорту.
Третій рівень - добровільне пенсійне забезпечення
На цю систему можна вплинути лише самостійно. Йдеться про недержавні накопичувальні пенсії, цільові банківські депозити та приватний пенсійний фонд. Такий підхід сприяє формуванню реального капіталу, на який не впливають державні рішення.
Як перевірити власну ситуацію вже зараз?
Щоб перевірити, яке фінансове майбутнє вас чекає, достатньо лише 10 хвилин. У цьому допоможе державний цифровий інструмент:
-
Відкрийте portal.pfu.gov.ua - офіційний сайт, адміністратором якого є Пенсійний фонд України.
-
Пройдіть авторизацію, використавши Дія.Підпис або КЕП (електронний ключ).
-
Зайдіть на вкладку “Мій страховий стаж”. Так ви дізнаєтесь, коли роботодавець сплачував за вас ЄСВ. Якщо робота була неофіційною, то стажу не буде.
-
Використайте сервіс “Пенсійний калькулятор”. Завдяки автоматичній програмі будуть підтягнуті ваші офіційні доходи, оцінено накопичений стаж і визначено суму пенсії.
Варто пам’ятати, що вимоги до страхового стажу змінюються кожного року і стають жорсткими. Якщо ви вважаєте, що сума пенсії, яку вам розрахувала система, занадто мала, то час щось змінювати.
Інструменти підготовки фінансової подушки
Можливо, для вас важливо, щоб метод збереження коштів був зрозумілим, звичним та офіційним. Високі інвестиційні ризики відсутні в таких напрямках, як приватний пенсійний фонд (недержавне пенсійне забезпечення) та накопичувальне страхування життя (“лайфові поліси”).
В інших країнах такі програми практикуються вже сотні років. У нашій країні їх використовують понад 25 років.
Як працює добровільна накопичувальна система на практиці?
Відбувається укладання договору на довгий термін, наприклад, 15, 20 або 25 років. Протягом цього сроку від вас вимагається постійно відкладати конкретну суму грошей, наприклад, 25 000 грн/рік.
Як розподіляються кошти? Основна частина внесених грошей йде на накопичення. Для захисту їх від інфляції фінансова установа робить інвестиції цих коштів в консервативні активи, які мають низький рівень ризику, наприклад, державні облігації ОВДП, депозити в системних банках. Інша частина вкладів, яка є меншою, йде на страховий захист здоров’я.
Перевага цього рішення - складний відсоток. Він сприяє тому, що за довгий час кошти набагато збільшуються. Коли термін угоди закінчується, то ви самі вирішуєте, як користуватися грошима. Всю суму можна забрати відразу, розподілити виплати раз на квартал або раз на місяць (впродовж 10-20 років).
Індивідуальні програми мають наступні переваги:
-
Податкова знижка 18% - офіційне працевлаштування сприяє тому, що держава кожного року буде повертати вам податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) від суми, сплаченої за договором накопичувального страхування.
-
Юридичний захист - згідно з законом, такі накопичення не вважаються власним звичайним майном. Тому вони не підлягають конфіскації, наприклад, за борги чи розподілення після розлучення.
-
Страховий захист - індивідуальні накопичення відрізняються від звичайного депозиту. Якщо виникають проблеми зі здоров’ям, то компанія надає гроші на лікування, але не використовує при цьому основне пенсійне накопичення.
Ризики, обмеження та психологічні бар'єри
Щоб вибір був свідомим, необхідно знати особливості накопичувальних пенсійних програм:
-
Немає швидкого заробітку. Ця система не має нічого спільного зі спекуляціями з криптовалютами чи акціями-мемами. Йдеться про повільний ріст капіталу.
-
Жорстка дисципліна. Не завжди просто кожного року відкладати кошти на майбутнє. Але до цього варто ставитися не як до тягаря, а як до прояву турботи про себе через 20 років.
-
Обмеження до доступу. Неможливо завчасно зняти накопичені кошти без серйозних фінансових втрат. Але це є перевагою, адже ваш капітал захищено від імпульсивних рішень.
Насправді немає універсальної ідеї, як накопичувати кошти на майбутнє. Наприклад, ФОПам потрібно самостійно розподіляти доходи і вирішувати, куди їх вкласти. А у декого роботодавець запровадив корпоративний приватний пенсійний фонд.
Хоча рішення держави щодо пенсійних виплат можуть різко змінитися, у вас є можливість контролювати власний фінансовий план. Тому варто вже зараз подумати про майбутнє, щоб створити капітал. Це допоможе зберігати високий рівень життя навіть після закінчення кар’єри.
